Молю тебе, не пий моєї крові.
Я віддала усе задля любові.
А ти пошматував мене, немов тварина.
У цьому є, мабуть, моя провина.
Я визнаю, що забагато довіряла
І так вульгарно душу оголяла.
Я не залишила у шафі ні скелета,
Бо ти – мої країна і планета.
А посмішка твоя, брудна й нещира,
Рубає серце, наче дерево сокира.
Вона радіє, коли я кричу від болю.
Тому й молю, пусти мене на волю.
Думки про тебе помирати вже готові.
Молю тебе, не пий моєї крові.
Учасниця багатьох поетичних конкурсів та проєктів, серед яких Молодіжний конкурс «Поетична весна»-2023 (3 місце), «Дива трапляються, коли в них віриш» 2022 (2 місце) та VIIІ Конкурс поезії та авторської пісні «Хортицькі дзвони» (спецприз «Надія конкурсу»). Мова творів українська і англійська. Читала один зі своїх англомовних віршів на IMAGINE with ENGin LIVE.
Святими ніхто не родився, відомо,Характер, не золото знаємо кожен,І гаряче й холодно, з нами не просто,Дорога життєва розкаже охоче. Кудись летимо, щоб […]
Лісові дороги заберуть тривоги і ведуть світами попід деревами. Трусять дрібним листом крапельки-намиста, синьо-жовті Іван-да-Мар`я, ранок зустрічають. А попід травою метелик з […]
То – поле… Тополі Топтали обніжки… Ладнали мантачки Женці-косарі… І літо злітало В небесність без лишку У гулі бджолинім, піснях колосків… Безмежжя […]
Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько, Що здається ось-ось ненароком торкнуться землі. Їх відгонить далеко кудись шалапут той вітрисько. Потім спати […]
Думок на тему “Пошматована”
Стражданнями душі пронизаний кожен рядочок. Хай слова будуть почуті…