Ти от знову пройдеш по пам’яті,
В день теперішній – в час навиворіт,
Де залишився я, як пам’ятник,
Що до парку зітхань не вибраний.
Що забутий в ескізах і в кресленнях,
Я примерк і помер в поезії.
Я не вибраний – став – закреслений,
Словом, з розуму, тихим, зведений.
Не забути того, що не справдилось,
Тут не легшає світ самотньому.
Кожен любить своєю правдою:
Любить спогадом та безпам’яттю.

13 коментарів “ТИ ОТ ЗНОВУ ПРОЙДЕШ ПО ПАМ’ЯТІ”
Ставлю лайк. Сильний вірш, хоча з римами був би ще кращим.
Рими навмисно легкі ,похідні.. не люблю верлібри, але білий вірш подобається, а мікс білого і римованого теж цікава штука. Дякую за відгук
Проблема в тому, що коли людина читає верлібри, вона й не намагається шукати рими. А тут їх хочеться шукати, але їх немає. Розумієте?
У мене теж рими небездоганні. Тому без образ.😍😃😀🤗
А якщо Ви хотіли, щоб не все римувалося, треба було обрати тетрарне римування.
Так тут є римування лишень не пряме. Я змішав білий вірш із легким натяком на риму. Це видалось мені цікавим – не підлаштовувати слова ,а дати їм проступити самостійно. Такий внутрішній експеримент. Поезія ж повинна розвиватись, а не повторювати себе.
От подібне зробив – змішав білий вірш із непрямим римуванням, як і ви. Взагалі люблю Бродського, є чому повчитися. В укр поезії надто багато приділяють уваги милозвучності за якою нічого окрім неї не стоїть, до того ж банального багато – журавлі ,ключі, вирій, мама, хата, рушники ,серденько, смерека, небо, ненька, лебідонька, очі-ночі і т д.
Гарний вірш. Справжній. Відчувається внутрішня сила і біль автора. Наснаги і далі! Сподіваюсь на Вашу перемогу)
Дякую. Мені буда б цікава ваша думка на рахунок сонетів, я викладав https://premiya.vidatiknigu.com.ua/infantis/sonet-i/
Олесю, де Ви бачили термін непряме римування?
Справді гарно. Приєднуюсь.
Приєднуюсь!
Изобретательный маска Зорро ширли – мырли труляля) Сам себе вопросы задаю сам себе и отвечаю) Далеко пойдете)