Низько літа ластівка,
Ластівка, а ластівка!
Падає краплиною дощик до землі.
Десь там щось забудеться,
В когось щось тай збудеться.
Кольорові промені падають у млі.
Йдуть по небі хмари,
Синіх стін примари.
І несуть собою дощ чи, може, й град.
Раз упасти мали
Й щось твоє забрали.
То нехай так буде, будь ти цьому рад.
А в саду черешні
Й сестроньки-вишні.
Зацвіли найперші, зацвіли собі.
Падають пелюстки,
Біло-сніжні люстри,
Падають у руки лагідно тобі.
Ти лови руками
Те, що йде роками.
Щось таки спіймаєш, щось таки й знайдеш.
Й пам’ятай людино,
Швидко чи невпинно
До своє цілі все ж таки дійдеш.
2 коментарі “низько літа ластівка”
Гарно👍
ВІтаю з першою публікацією!Успіхів на цьому шляху!