Черпала в зір небесних ти любов,
В блакиті неба ти черпала ніжність.
І шепіт втаємничених дібров
Твій всесвіт одягав у дивовижність!
Блукали мрії між весняних трав,
Де роси діамантами горіли,
Чарівне диво – вечір чаклував,
А Купідон гострив підступно стріли.
Від почуттів без крапельки вина
У голові хмільні шуміли хвилі,
Але, на жаль, кохала лиш вона…
Тож серця жар й слова були безсилі.
Талановито роль свою він грав,
Допоки це йому було цікаво…
Там, серед шовку найніжніших трав,
Розтоптане кохання загасало…
Автор публікації
Коментарі: 22Публікації: 114Реєстрація: 12-04-2020
Достижение получено 14.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 21.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
