Я чула, що вони не відчувають болю,
Їм зручно у клітках, не просяться на волю.
Казали: фуа-гра – смачненька страва.
Я чула й те, що в них немає права…
Рекламували: шуби зараз модні.
Брехали вчора, брешуть і сьогодні.
Хтось стверджував: «У них душі немає.
Це засіб тестування. Ніхто не постраждає».
Я чула сміх в місцях, де плакали дельфіни…
Моє суспільство, необхідні зміни.
Моє суспільство, я шокована тобою,
Жорстокістю, брехнею злою.
Моє суспільство, ти мене шокуєш.
Тобі не можна з них знущатись. Чуєш?
Моє суспільство, ну чому ж ти негуманне?
Тебе колись вважала бездоганним,
Та зараз все оцінюю критично,
Борюсь за рівність видів фанатично.
Автор публікації
Учасниця багатьох поетичних конкурсів та проєктів, серед яких Молодіжний конкурс «Поетична весна»-2023 (3 місце), «Дива трапляються, коли в них віриш» 2022 (2 місце) та VIIІ Конкурс поезії та авторської пісні «Хортицькі дзвони» (спецприз «Надія конкурсу»). Мова творів українська і англійська. Читала один зі своїх англомовних віршів на IMAGINE with ENGin LIVE.
Думок на тему “Моєму суспільству”
Поетично, щиро, глибина роздумів про той Божий Світ, де кожна жива істота має право на життя та комфорт, радість…Це дуже правильно, бо треба періодично будити суспільство від літаргічного сну. Це є Свята Місія Поезії вже багато сторіч