Уявіть озеро… кришталево чисту, прозору воду… Берег, з котрого дерева
дотягуються до води своїм гіллям… трава, котра покривається водою, коли
дме сильний вітер… і квіти… багато квітів… гарних… тендітних… мов Вона, та,
до якої, цим гарним берегом прямує Він… неквапливо, боячись, сполохати
свої надії… боячись не отримати відповіді… взаємного почуття…
Він дивиться на квіти, та не бачить їх краси, бачить в їх ніжних пелюстках її
вуста; в тендітних стеблах – її ніжки; в колиханні листків вбачає її дихання…
Він вдихає на повні груди повітря, в надії, відчути її запах… Вдивляється в
далечінь, щоб знайти її поглядом, щоб хоч споглядати на неї…
Він надіється…. він мріє…
Шляхом, Він зриває найгарніші квіти, звичайно для Неї і посміхається,
уявляючи як вона буде здивована такому дарунку, як вона змінить своє
відношення до нього, як доторкнеться своїми палкими устами його щоки.
Він іде берегом, з кожним кроком наближаючись до своєї мрії…
наближаючись до Неї.
Він згадує її красу, плавні рухи, легку ходу, гарний погляд, шовковисте
волосся, що розвівається при поривах вітру, її гарну постать, милозвучний
голос,
Він розуміє, що вона така ж гарна, як природа навколо нього… навіть
прекрасніша… ніжніша….
І раптом, Вона з
в’являється перед його поглядом, не очікувано для нього… Вона не менш
здивовано дивиться на нього, адже також хотіла з ним зустрітися, та не
очікувала, що це станеться так швидко.
Він не зміг нічого сказати, тому просто протягнув їй букет зірваних ним квітів і
посміхнувся… Її ніжні руки взяли букет, палкі уста також посміхнулися…
– Дякую! – сказала Вона і поцілувала його в щоку.
– Вони схожі на тебе, такі ж гарні…
– Дякую…
– Я хотів тобі дещо сказати.
– Не поспішай, давай погуляємо, і я тобі сама все скажу.
Вона взяла його за руку, і вони пішли вздовж берега удвох не помічаючи
нічого, окрім свого супутника… вони виглядали щасливими, йдучи до своєї
мрії, удвох…. разом…
Він розповідав їй про дивні речі, про те, про що вона навіть не здогадувалася.
Сіяв мов жито гарні слова, котрі тішили її… котрі виражали його думку…
закохуючись в неї ще більше і надіючись, що це почуття взаємне.
Автор публікації
