«Входить сонце в бурштин заграви
                                        Наче кісточка в абрикос…»
                                                                                          (Федеріко Гарсіа Лорка)

Дощ змив спогади
Як змиває зграя метеоритів
Темряву ями Неба –
Такого ж бездонного,
Як майбутнє,
Як сам Час – незачесаний старець,
Першонароджений біловбраний.
Дощ змив спогади –
Пам’ять перетворилася
На чисту сторінку,
Де жодного слова
Не написано про кохання й ненависть.
Дощ, який все змиває,
Все оновлює, все робить чистим,
Як листок Китайського майстра,
Який тільки мислить,
Які ієрогліфи написати,
Який навіть не почав розтирати туш,
Який не має картини навіть в уяві.
Після дощу – особливо цього – літнього
Все так прозоро
Наче в краплі води.
Ось так і живу – без спогадів
Без думок незачесаних,
Без постулатів жорстоких,
Без тіней сіровбраних,
Серед снігу білого колючого,
Тільки з передчуттями.

Автор публікації

Офлайн 5 днів

bratlibo

1 390

Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій