Іду… Куди?.. Та все одно…
Топчу бруківку крок за кроком.
Хмелію… Спогадів вино
Вдаряє в голову нівроку.
А день згасає, як свіча,
Кидає видовжені тіні…
Так довго без твого плеча
Тебе забути вже повинна.
Уривки спогадів п’янких
І суєта вечірніх вулиць
Сплелися у єдину мить
І на години розтягнулись.
Запалить вечір ліхтарі,
Одягне вулиці в намисто…
Це місто спогадів і мрій
Тече по венах смутком чистим.
І солодко отак іти,
Вдихати вечір по краплині,
Коли сплелися, як мости,
Це місто й смуток у єдине.

Думок на тему “Місто спогадів і мрій”
Круто!!!