Ходило по садочку стигле літо,
Грушки солодкі падали до ніг.
Та хіба можна літу не радіти?
У літа безліч радісних доріг.
Одна в дитинство повела безхмарне
Босоніж по розгубленій росі,
Де чисте небо зоряно-ліхтарне
І місяць світить у нічній косі.
Друга до юності стелила ніжно трави
І малювала сріблом ранок на воді,
Туди ведуть веселки-переправи,
ЛітА там наші досі молоді.
А літо одягалося у плаття
З кульбаби-пуху, а чи з реп’яхів,
Мостилось спати звечора в латаття
І дожидало кольорових снів.
Автор публікації
Коментарі: 1Публікації: 16Реєстрація: 31-07-2020
Достижение получено 07.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
