Ти хочеш кави? Може краще чаю?
Долоням холодно. Зігрітися пора.
Ти знаєш, я так часто помічаю,
Не вистачає людям затишку й добра.
Тобі із медом? Може трав’яного?
Або імбирного з лимоном – смакота.
Ще холодно? Нічого тут страшного.
Таке буває, то душевна пустота.
Тримай міцніше. Чуєш? Зігріває,
Теплом наповнює, приємний аромат.
Нехай душа по краплі оживає,
В її будинку знову більшає кімнат.
Ковток повільно збуджує уяву.
В далеких знайдеться лаштунках позитив,
І все, що досі не було цікавим
Нових зазнає кардинальних коректив.
А хочеш? Заварю смачного чаю…
Автор публікації
Думки, мов птахи, в пошуку свободи, мандрують лабіринтами життя.
Достижение получено 17.11.2020
Достижение получено 19.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
8 коментарів “А хочеш? Заварю смачного чаю…”
Дякую за чай. Зігрілася.
Дякую Вам, Maryna, за відгук. Затишної осені.
Наче про звичні речі, а тут стільки ніжності, любові і добра😌
Дякую, analgun, за відгук. Та в житті не все насправді складно. Ми самі собі іноді ускладнюємо життя.
Нехай душа по краплі оживає, В її будинку знову більшає кімнат… – цей момент зачепив. Добрий вірш вийшов
OlgaNM? дякую за відгук.
Затишку Вам в ці зимові дні.
Дуже смачно та тепло! Наче сама випила Вашого чаю із медом та імбирем! Після цього вірша мабутьне питиму каву, лише такий чай.
Kateryna_2v, радію вашим теплим відчуттям)