Країна Україна – прекрасна і чарівна,
Квіточка на півночі Землі,
Я поклоняюсь небу з ніжністю дивлюся,
Немов би розчиняюся в імлі.
Я поклоняюсь всьому,щаслива тут зростати,
Що мовою співучою навчили розмовляти,
Я Україну змалку сильно полюбила,
На ній душа злітає,ніби має крила.
Країна моя ненька ,на цій землі вродилась,
Народжена із сонцем та водами Дніпра,
Що з часом серце моє не змінилось,
Постійно є там місце для добра.
Зростаю я на рідній Батьківщині,
На ній мені так легко на душі,
Слід веде додому по стежині,
Думки складають про красу вірші.
Яка ж вона чарівна від заходу й до сходу,
І з півночі до півдня у квітках,
Неначе та дівчина,що має ніжну вроду,
А коли розіслала по лісах.
Поля вкривають колоски пшениці,
І маки серед них теж розцвіли,
Тонесенькі струмочки стікають до водиці,
До річечки шлях собі провели.
Країна Україна оспівана усюди,
Змальований на полотні пейзаж,
Вона для нас найкраща,знають усі люди,
Прикрашений кожнісінький метраж.
Заквітчана ромашками,картина серцю мила,
Серед птахів ,що кружляють навесні,
Калина свої грона широко розложила,
На ній вони виспівують пісні.
Країна моя мати,до неї я горнуся,
Бо зігріває душу рідний край,
Хоч далеко буду,сюди завжди вернуся,
Рідненька Україно ти це знай!
Автор публікації
Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.
