Червоних маків полум’яний цвіт
В зеленім житі серце крає.
З вйни жорстокої гіркий привіт.
Роса сльозою з пелюстків стікає.
Червоні маки, то краплини крові
Тих, що не повернулися з війни…
Навік лишилися вони лежати в полі.
То, Україно, твої кращії сини.
Побачу мак червоний в чистім полі.
Низенько так, до пояса вклонюсь.
Живу у мирі і щасливу маю долю.
Я вдячна тим, хто з того бою не вернувсь.