Дивись угору! Навіщо світу
Кидати в ноги сліпі дощі?
А завтра знову настане літо
І буде місяць купати вночі.
Там небо — чисте, хитке, прозоре,
Як тінь конвалій в густих лісах,
А що життя — це не наш сценарій,
В ньому дублів не буде по два.
Місто тиші нап*ється..Та годі..
Не засне воно — вічний митець,
Тільки ми режисери пародій,
Стільки часу пішло нанівець..
Зачиняли, чекали, дивилися
Крізь обличчя у простір в*язниць,
Паралельно крізь стіни тулилися
До холодного дна кам*яниць.
Грали ролі байдужим поглядом,
Ніби множили два на два —
Обернулися мрії досвідом,
Затягнулася ця війна…
Як хотіли почати з початку,
Перескочити в инше кіно,
А вгорі — там усе за порядком,
Ми собою там стали давно…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 15-04-2020
