Ти раба, ти слуга, ти його нікотин,
Ти в придуманих вимогах й праві,
Ти в нахабних обіймах липких павутин,
Ти у рамках сталевих моралі.
І не смій забувати про це ні на мить,
Ти не вільна, як пташка у небі,
І ніхто окрім нього не може судить,
Що потрібно тобі, що не треба.
Він настільки ледачий, убогий та злий,
Не спроможний лишити погрози,
Він програв вже не раз у ревнощів бій,
Залишивши у відповідь сльози.
А ти вільна, ти горда, ти знаєш сама,
Ти не наглядач і не в’язень,
Ти в цілому світі така є одна
І ти заслужила поваги!
Думок на тему “РЕВНОЩІ”
Достойний вибір видавця!