Старого лісу вдихаю запах,
Навколо тихі, природні звуки,
Сосни живиця тече із рани,
Побачив світло, маслюк зітхнувши.
Мені здається, це дивна казка,
Де чари хвої п’янять відразу,
Неначе бродить близенько мавка,
І ніжно стримує шалу ватру.
Покрито всюди, дрімучим мохом,
Не часто сонце тримає промінь,
Трава смарагдовим стелить шовком,
Хоча вирує давно вже осінь..

2 коментарі “Запах лісу”
Спасибі, Ліза, я наче справді у лісі побувала, і це було super! Дуже славна поезія
Дуже дякую Наталія.