” ДОРИСУЙ МОИ СНЫ” – Дорисуйте мои сны и подарите им волшебство обратилась однажды летняя ночь к звёздам и превратилась в женщину. ГЛАВА1. Эта была обычная весенняя, очень тёплая майская ночь. В небе сверкали красиво звезды и темноту нежно ласкал тихий ветерок. Он смотрел на белый мольберт стоящей перед […]
Daily Archives: 15.08.2021
9 posts
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/utrennyj-svet-struytsya-skvoz-lysty/ Заходят в бухту корабли и снова парусник в ней реет, попутный ветер в парусах и он морской путь одолеет. Ведёт дорожка к берегам, обильно украшается цветами, ромашек, астр, рудбекий красота. опять люпины были с нами. Наперстянка будто молоко, у белого забора есть клематис, порхают мотыльки и […]
Я давно перестала видеть яркие сны, Чёрно-белая лента всё чаще мелькает, В ней забытые повести пройденных лет, И мечты, что всё так же, остались мечтами. Я давно перестала видеть яркие сны, По ушедшим давно перестала я плакать, Ведь судьба не даёт ничего, что ломает как трость, А даёт только […]
Старого лісу вдихаю запах,Навколо тихі, природні звуки,Сосни живиця тече із рани,Побачив світло, маслюк зітхнувши. Мені здається, це дивна казка,Де чари хвої п’янять відразу,Неначе бродить близенько мавка,І ніжно стримує шалу ватру. Покрито всюди, дрімучим мохом,Не часто сонце тримає промінь,Трава смарагдовим стелить шовком,Хоча вирує давно вже осінь..
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/tse-korolivstvo-bez-palatsu/ Ловить простіше на любов, на почуття кимось забуті, але відплати не минути, бо доля прилітає знов. Вона буває невидима і наче на усе згідлива, якщо виходить результат, та тільки вийде щось не так. І Карми всім не оминути і не пройти, і не забути, бо мовчки […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/upav-ustan/ Це королівство без палацу, у ньому – скелі і дуби крислаті, у ньому – гори і дерева, і водоспади, й темна королева. Палац видніється удалині, але тепер у ньому всі чужі, а той, хто міг би милим стати, то жалюгідному бувати. Корони золото і пишні шати […]
Не те уж нынче мужики… Какие яркие сравненья: орлы, и тигры, и волки́!.. Но где? Лишь разве в сновиденьях, Потешить эго чтоб своё ( мол”оторвут таких с руками!”) А приглядишься…Е́-маё! Зачем “раскидывать понтами”? А настоящих можно счесть на пальцах рук (не ошибёшься)…. Их мало, но такие есть! И здорово, коли́ […]
Легенько тебе доторкнуся, Поєзіє мила моя.. Пробач, що писать не беруся, Бо просто щасливая Я. Забула про жаль, не нудьгую, Не скиглю тихенько вночі. Я зайнята! Ніжно цілую Усе, що зустріну, йдучи. Ось пахощі м’ята дарує, А ось базилік розійшовсь,- Так п’янко мене він чарує, І білих троянд ніжний шовк… […]
Як появилися білі грибы́ (“бабкы”) Христос з Петром люди́ учили… Зайшли якось в єдно село, а там з пекарні хліб грузили… Робочих мало в них было… Они взялися помагати: бо лиш слова — якый з них толк? Петро голоден…Як оплату припрятав булочкы кусок… Тот (щез бодай бы!) не дрімав – […]