Як згадаю скільки горя
на твоїй дорозі –
Біль у грудях серце коле,
а на очах сльози.
Та без хліба і без солі,
Без верби й калини
Нема щастя, нема долі
в рідній Україні.
Без верби й калини
Нема щастя, нема долі
в рідній Україні.
Будемо завжди́ кохати
тебе, Україно!
Бо для нас ти — рідна мати,
Вічна і єдина!
Бо для нас ти — рідна мати,
Вічна і єдина!
© Денис Нарбут
