Маленьке плесо невеличкого ставочка
Гусей купає вдень, а вночі зорі,
Хлюпочуть хвилі, бавляться в пісочку
І гомонять тихенько з осокою.
Розхвилювались, розшумілись верби,
Як в пісні тій співається народній,
В кінці високої крутої дуже греблі.
Чого б це раптом, може чують горе?
А, може просто вітер-розбишака
Як прилетить – розтріпує їм коси,
Поки вони не починають плакать,
Тоді на якусь мить втихає трохи.
Лиш небо синє сонечком всміхнеться,
Зрадіють верби, плакать перестануть
І як в люстерко дивляться у плесо,
Де віддзеркалює їх врода незрівнянна.
2018 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
