Лірика кохання Поезія Подаруєш… автор neonila|Опубліковано 07.12.2025 Подаруєш квіти мені Та у коси вплетеш ромашку. Ті далекі згадаєш дні,Коли юність кохала палко. Подаруєш своє тепло, Яке душу мою зігріє. Почуття, що колись цвіло І тепер у серцях зоріє. Подаруєш мені вінок Із надії, віри й любові, Бо з тобою, коханий удвох Йти разом все життя готова. 2015 р. 1 Автор публікації Офлайн 16 години neonila 2 975 Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020 Вибір видавця (Січень 2021) Достижение получено 08.02.2021 За публікацію “Тобі завдячую” Золоте перо Достижение получено 21.07.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій Срібне перо Достижение получено 25.05.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Опубліковано 31.03.2021 Що ж ти заробила… 2 Коментарі Що ж ти заробила,в чужині,матусю, Навіть гробик власний,так і не знайшла, Прах в маленькій шклянці морем передали Як же поховають-лютая зима?!… […] 7
Опубліковано 07.09.2020 СОН. КРАПЛИНИ ДОЩУ 1 Краплини дощу Розлітаються зорями, Небесними птахами У просторі сновиду… 2 Краплини дощу, Мов солов’їні […] 2
Опубліковано 22.02.2021 Побаченню бути Запрошена сьогодні на побачення. Радіти б, та мої думки збентежені, вмикає мозок стан самозбереження, занижує події раптом значення. Чомусь перемикач думок зашкалює […] 4
Опубліковано 11.04.2020 Куди не кинь – довкруж самі страждальці… Куди не кинь – довкруж самі страждальці, в думках на місяць виє темнота. На слово «треба» дивимось крізь пальці, а слово «хочу» […] 3