Навіяв сум осінній день похмурий
І дощ розплакався, ніяк не зупинить.
У серці оселилася зажура,
Не знаю чи назавжди. чи на мить.
А сонечко усміхнене з”явилось
В небі блакитному. минаючи змарки,
То й смуток і журба десь раптом ділись,
Втішила радість дотиком легким.
2016 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1352Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
