Знов дзвенить, мов з пекла,
В храмі телефон,
Наче грім здалека,
Наче чийсь прокльон.
Начебто цеглину
В тебе хтось жбурнув,
Наче ти в геєну
Щойно зазирнув.
Наче хто берізку
В полі порубав,
Начебто святиню
В тебе хтось украв.
Коли в храм заходиш,
Треба совість мать –
Свою балалайку
Зразу відключать!