Для голосування необхідно авторизуватись

ніжність

Вже давно я мабуть навчився,
розкладати роман на цитати,
розбирати життя на моменти,
крізь помилки знаходити суть.
І навпомацки рухатись в тиші,
повній відчаю, аби не впасти,
несучи своє світло у темряві
до твоїх таких теплих рук.

Ще коли я був милим хлопчиком,
все здавалося наче шарадою.
Я не знаю хто й нащо це вигадав,
даючи стільки болю й надії.
Тепер світ вже повз мене проноситься,
я не в змозі нічого бачити,
та своє контролюю дихання
і всі кроки мої сміливі.

Та якщо тебе мучать сумніви,
і руки твої холоднішають,
не хвилюйся, кохана, я поруч.
Я все досконало тримаю,
я б’юся з твоєю застудою,
тихо молю Всевишнього:
“Дай нам ще трохи спокою,
Дай нам ще трохи раю”.

Потім, вже трохи по тому,
спокійно вставатимеш вранці,
чи то навіть зовсім не будеш
вставати із нашого ліжка,
не відчуваючи втоми,
просто тонутимеш в щасті,
така по-дитячому чýдна,
така невимовно ніжна…

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Vlad Mosor

4
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 15-08-2018