Повзе, мов шаль, по полю сизий дим,
Жене огнище вітер що є сили…
Ніхто нам не стає таким чужим,
Як той, кого раніше ми любили!
Чомусь найбільша ненависть до тих,
Хто саме серця твого доторкнувся,
Та після пристрасних і тимчасових втіх,
Мов від непотрібу, від тебе відсахнувся!
Не прагніть чужим серцем володіть,
Наші серця – це є світлиці Божі,
І якщо любите, словами не кажіть,
Нехай про це говорять ваші очі…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018
Достижение получено 03.12.2018
Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)
