Покладу у кошик великодній
Із душі народжену любов
І сльозу, що виткала сьогодні
Вже свою мережечку ізнов.
Покладу я бережно з долоні
І молитви тихий оберіг,
Щоби сину випросити й доні
Божий захист птахом на поріг.
Покладу я в кошика надію,
Що із рук батькі́вських пророста…
Тільки маму мовчки вже зігрію,
Що шепоче тихо до хреста.
Покладу у кошика я віру,
Заплету у музику небес
І тоді з натхненного клавіру
Зазвучить: «Воістину Воскрес!»
І уже у мирнім суголоссі
Благодатним таїнством умить
Голубінь на чистому колоссі
Поусюди вже загомонить!
2.04.2019
