. . МИРУ, МИРУ – УКРАЇНІ !
. .МИРУ, МИРУ – моїй УКРАЇНІ!
. .Я щоденно у БОГА благаю.
. .За майбутнє, свою Батьківщину
. .Я тривогу у серденьку маю.
. .МИРУ, МИРУ – на нашому СХОДІ,
. .Де сини й побратими вмирають.
. .Й діти малі, й старі, і дорослі –
. .Усі люди давно там страждають.
. .МИРУ, МИРУ – в КРИМУ і на ПІВДНІ,
. .Бо нема їм ні щастя, ні долі.
. .І живуть вони в рідній сторонці,
. .А, здається, насправді – в неволі.
. .Щоб ніхто і ніколи – не знали
. .І не чули – “війна” оте слово.
. .Аби мирно ми в радості жили,
. .Не прийшло аби горе раптово.
. .Бо війна – то і жах, і розруха,
. .”Не жіноче” у неї “обличчя”.
. .Сльози: вибухи, гради, гранати –
. .Перемир”я нема, а протиріччя.
. .Ми і ворога виженем разом,
. .”Він не має національності”.
. .МИР у серці й душі запанує
. .І ніколи не буде дзеркальності.
. .МИРУ, МИРУ – моїй УКРАЇНІ!
. .І щомиті я БОГУ молюся.
. .МИРУ, МИРУ – по світу усьому!
. .Я до неньки – Землі притулюся.
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 31 березня 2020-21 р.