Вмостився серпень на краєчок осені,
Примружив очі сонечку й хмаркам
І в буйноцвітті багатоголосому
Готує стежку в теплий край пташкам.
Враз запишались яблуні зі сливами,
Дарують щедро сонячні плоди.
Медами пахне і – все більше – зливами,
Провісниками смутку і сльоти…
Холодні ранки, мов хустина, кутають
По самі плечі села і міста.
Тонким серпанком все навкруг заплутано… –
Це передосінь шле свого листа…