Для голосування необхідно авторизуватись

Поезія Філософська лірика

Зачаток

автор |Опубліковано |1 Коментар

Неначе сонця причастився клен,
Він золотом виблискує однині –
І можна бути радісним, але
Збирають данинý вітри осінні.
Краси такої – закоротка мить,
Та в ній зачаток вічного величчя,
Де золото із віт не облетить
І сум не ляже тінню на обличчя.
1.10.19.

2

Автор публікації

Офлайн 7 років

Машенція Мінлива

43
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 17-10-2019

Бронзове перо

Достижение получено 29.10.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

* * *

Ох, якби знати… Чи жили би ми не так? Хто зна…Йдуть роки…

5
Опубліковано

“О С Е Н Ь”

Осень наступила, Поздняя пора. Птицы улетели В теплые края. Листья опадают И кружит листва. Буйный ветер злится, Что опять зима. Солнышко не […]

1
Опубліковано

Несвоевременность

Несвоевременность – вечная драма Всех опоздавших прибывших рано, Кто-то всегда забывает про время, Кто-то секунды считает упрямо. Из опоздавших героя не выйдет, […]

3
Опубліковано

Ідуть дощі

Природа умивається дощем, І вже скидає втому після спеки, Під краплями дощу закохані лелеки Танцюють вальс під співи солов’їв. У теплу зливу […]

2

Думок на тему “Зачаток”