Для голосування необхідно авторизуватись

Вірш про тата

Покосили покоси,
Зорали у полі.
Сивий чуб , сиві коси,
А ще праці доволі!
Не зібрали врожаю.
Роботу лишили.
Полетіли до раю.
У жнива відпочили.
Ох татусику, татку,
Худенький, змарнілий,
У холодній могилі
Рученята зложили. ..
Зимували ми зиму.
Діждалися літа.
Пам’ятаємо днину,
Коли Вами віджито. ..
Так багато змінилось.
Розказати все хочу…
Ви би нами гордились,
Бо насіння хороше.
Ви філософ і мрійник ,
Віднесений вітром.
Згас у домі світильник
Розчарований світом.
Альона Ус

3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Алена Ванина

33

Поезія - це намагання словом малювати світ

Коментарі: 1Публікації: 11Реєстрація: 08-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 08.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Вірш про тата”