Бачити, чути, торкатися.
Вчора, сьогодні, завтра.
Гордо щоразу спускатися
В твої потаємні надра.
Знати входи і виходи,
Навіть секретні коди.
Те, що для тебе, – сміх один,
Іншим – служіння моді.
Разом мовчати й слухати
Стукіт трамвайних колій.
І на обпечене дмухати,
І не ділити ролі.
Стати для тебе кращою,
Жити заради вічності.
Хай не запитують “нащо я”,
Це лише нам, не більшості.
Завжди триматися осторонь
Звичної мірки, стандарта.
Але для нас- бути простором
Вчора, сьогодні, завтра.
Вчора, сьогодні, завтра