Чи скаже хтось, чому буває так самотньо?
Чому буває хмарно на душі?
Ти наче поринаєш у безодню –
Очей безодню, кому присвячені незграбні ці вірші.
Туга й жалоба сивим покривалом
Вкривають мірний часу плин.
Жага і лють, що все навколо зруйнували –
Сміються над тобою й зараз ти один.
Уже давно зів’яли ті кохання квіти,
Осипалися білих пелюстки троянд.
Навіщо мені було тя любити?-
Розлуки осінь почала жалобний тан.
Все відбувається в житті не так – як хочеш –
Самотність крізь лиша свої сліди.
Бувай щаслива і не згадуй про ті ночі –
Сумної долі й за кохання боротьби.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 09-11-2020
Достижение получено 23.11.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
