Чи скаже хтось, чому буває так самотньо?

Чому буває хмарно на душі?

Ти наче поринаєш у безодню –

Очей безодню, кому присвячені незграбні ці вірші.

Туга й жалоба сивим покривалом

Вкривають мірний часу плин.

Жага і лють, що все навколо зруйнували –

Сміються над тобою й зараз ти один.

Уже давно зів’яли ті кохання квіти,

Осипалися білих пелюстки троянд.

Навіщо мені було тя любити?-

Розлуки осінь почала жалобний тан.

Все відбувається в житті не так – як хочеш –

Самотність крізь лиша свої сліди.

Бувай щаслива і не згадуй про ті ночі –

Сумної долі й за кохання боротьби.

Автор публікації

Офлайн 6 місяців

Андрій Катюжинский

22

Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 09-11-2020

Бронзове перо

Достижение получено 23.11.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій