Я зберу тебе із чашок чаю
Із аромату, смаку та води
Із солоду та гіркоти
Яким сьогодні будеш, я не знаю?…
Ще вчора вранці був міцним
Терпким, без цукру, без добавок
Лиш чистий смак, як справжній ранок
Мій ранішній легкий екстрим
Опівдні серце вкрилось сумом
Ти вмить розлився в каркаде
Кислинкою мене торкне
І непомітно вдарить струмом
Як сонце вже себе попросить
Тебе захочеться торкнутись
І ароматом задихнутись
……Жасмін, зелений чай…..і досить
Вночі, коли ти поруч будеш
В напій додам крихкий дурман
Ковток. Туманить, дивний стан
Цих відчуттів вже не забудеш
Хіба, як чай навік розлюбиш
Сьогодні. Ранок. З бергамотом
Тебе я вип’ю аж до дна
енергії в мені сповна
А сум залишився нальотом
На стінках чашки з бергамотом
І знову день. Останні сили
Збираю волю у кулак
Чому ромашка – це не злак?
Ії, мабуть, тоді б не пИли
Тебе я п’ю, люблю твій смак
Прийшла з роботи. Тиха нудь
Так захотілося м’якого
Тебе тепленького такого
Із смаком трюфелю, мабуть.
Чекаю ночі. Після душу
Дві чашки пошепки воркують
І ніби мЕне, навіть, чують
І теж чекають, не порушу
Нехай стоять і гріють душу
Який сьогодні буде чай?
Автор публікації
