Ромашки
А на полях ромашки цілувались,
Освячені росою на світанні.
Любилися, із небом обіймались,
В той день, мені зізнався у коханні.
Ромашка, то є квіточка на щастя,
Під променистим Сонечком ласкавим
Ми пов’язали вітер на зап’ ястя,
Та лежачи в траві, дощу чекали.
Ромашки лоскотали наші руки,
Щось шепотіли, ніби сміюЧись.
Прийшла любов, після тривог розлуки,
А ми все сміялись, граюЧись.
На полях ромашки шелестіли,
Ти, мені їх в коси повплітав.
Верби над рікою гомоніли,
Парубок з дівчиною пропав.
А на полях, ромашки залюбились,
Заквітчані червненим вітерцем.
Сьогодні уночі мені наснились,
Нарешті, танцювали під дощем.
Автор публікації
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Титул: Автор місяця (Серпень 2021)
37 вподобань користувачів у серпні
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
2 коментарі “А на полях ромашки цілувались”
Поетично, щиро, барвисто. Є глибина психології закоханих людей у просторі краси цього світу через поетичні образи ромашок, які не часто зустрічаються в поезіях. Але це образ Краси та Кохання, які об”єднують закоханих люднй. Вразила поетична форма, “акварельність” поетичного стилю, прозорість кольорів. Традиційно є майстерне володіння Словом . Вражений.
Гарний вірш про кохання