Daily Archives: 22.04.2021
14 posts
Та не страшні і грім й гроза. Хоч на вікні,немов сльоза Стікають краплі тих розлук. І не закриваю свої очі. Бо знаю- побачити я хочу Тебе,тебе ось тут. І хоч це зовсім неможливо. Але єдине моє диво, Залишило мені шанс. І мокрим тілом іще Стою.Щоб побачити тебе Лишається,лиш раз. Іду […]
Поэт голодный – позапрошлый век, Всем хочется и сыра и колбаски, Любви и понимания, и ласки, Чтоб рядом был любимый человек. Поэты тоже люди, чёрт возьми, Высокий слог в реальности суровой Становится грубее, крепче слово, Бесследно исчезают ми-ми-ми-ми. Поэты не чураются вина, Мартини, коньяка, чего покрепче, Поэты даже ночью рифмы […]
ДОМ НА ХОЛМЕ На высоком холме, у подножья которого от деревушки осталось несколько ветхих хат, стоял старый, заброшенный дом. Крыша его прогнила и поросла грибами. Весной ласточки прилетали к его стенам, вили свои гнезда и, улетая осенью, благодарили за гостеприимство. Холодной зимой полевые мыши находили приют в норах потрескавшихся саманных […]
В шумному місті на людній вулиці Сірого ранку зустріла тебе. Ми розминулися. Мела метелиця Тобі в обличчя. Ось так тепер… Я усміхнулася. Торкнулась поглядом Твого волосся, плеча і рук. В шумному місті, в людському холоді Почула серця шалений стук. Хіба буває так, що рідних дві душі Пройшли так близько і […]
Что лучшая награда для поэта? (Конечно, деньги, скажут “знатоки”), Их огорчу – не это, ох не это, Мне, как поэту, врать вам не с руки. “Конечно, кубки – лучшая награда”, (И олимпийцы тоже не правЫ), Формальных баллов тоже нам не надо, И мы другой добьёмся похвалы. Когда тебе восторженный читатель […]
*** Якби ж то відали та думали скажімо…Кохання справжнє зачіпає вельми душу,На жаль, до кращих почуттів, що іронічно,Із часом якось додається більше бруду.
Ромашки А на полях ромашки цілувались, Освячені росою на світанні. Любилися, із небом обіймались, В той день, мені зізнався у коханні. Ромашка, то є квіточка на щастя, Під променистим Сонечком ласкавим Ми пов’язали вітер на зап’ ястя, Та лежачи в траві, дощу чекали. Ромашки лоскотали наші руки, Щось шепотіли, ніби […]
Самое страшная фраза – “мне все равно”, Это диагноз душевный и очень опасный, Все безразличные люди талдычат одно: “Мне все равно” – что здесь может казаться неясным?! Им все равно, что мороз, что жара, что дожди, Варежки, платье из хлопка, калоши и зонтик, Пусть лицемеры вальсируют словно ужи, Мнение всех […]
Они говорили тебе: “Не скули и не плачь”, А ты и не плакал, лишь дал слабину на минуту, Но жизнь показала тебе, кто твой Друг, кто Палач, И, как оказалось, их можно вполне перепутать. Они говорили тебе: “Жизнь бывает сложней”, А ты и не спорил, вздохнув чуть длиннее и громче, […]
Давно минули в небесах. І пару літ уже минають. Коли писав я у листах: Тебе люблю!-чому? Не знаю… Тобі писав про все на світі. Про радість,щастя і вогонь І у словах писав про квіти, Які назвав:моя любов. Чудово промінь ліг на плечі. Цей промінь,що як завжди Мене чекав,допоки вечір Не […]
Біля криниці край села, Де стежечка веде в долину, Черемха знову розцвіла Та простір весь заполонила Духмяним ароматом тим, Який не сплутаєш ні з котрим. Розноситься навкруг, мов дим Ніжний, п”янкий, срібно-прозорий. Пливе, пливе повільно так, Ним дихаєш на повні груди. І наче дивовижний птах В серці твоїм кохання будить. […]
. . ЛІТА, ЛІТА МОЇ … . .Літа, літа мої минають, . .І мудрості щомиті додають, . .Про молодість мені згадають, . .Думки жіночі в вузличок зберуть. . .Літа у сивину убрали . .Моє густе волосся […]
Глаголом можно жечь, а можно исцелять, Пусть слово не кинжал, но тоже может ранить, Вот почему порой так важно промолчать, Молчанье как алмаз, в котором много граней. Но если Слово дал, будь верен до конца, Солгавший один раз, солжет неоднократно, Вот почему порой так важно промолчать, Молчанье – есть ответ, […]