Коли тебе не вистачає
Коли тебе не вистачає,
Втрачаю я саму себе.
Не хочеться вже пити чаю,
Неначе полум’я згасаю,
Коли не чую я тебе.
Коли тебе мені так мало,
Шукаю в пам’ яті стежки
Не хочу бути з ким попало,
З тобою, серце запалало
Де правильні лежать шляхи?
Не хочеться вставати зранку,
Без тебе… Кава не смачна.
Ти, колись кликав до сніданку
Ми їли з фруктами вівсянку…
Тепер, лиш келих… Без вина.
Коли тебе немає поряд,
Все сіре, ніби темна злива.
А я усіх Святих молила
Не впевнено… Та, як уміла,
Все Дивлячись на зорепад.
Я труднощі перечекаю,
Візьму старий фотоальбом
На самоті допитий ром,
А в голові, ніби дурдом
Сама собі лукавлю.
Якщо тебе поруч не буде,
Якщо ти зрадиш та підеш,
Можливо іншу десь знайдеш,
Мою надію розіб’єш…
Та байдуже, що скажуть люди.
Я стану сильною, п’ янкою,
Мій погляд з розуму зведе
Тебе одного… Лиш тебе
Не знаю як. Не знаю де,
Ти будеш ще пишатись мною.

Думок на тему “Коли тебе не вистачає”
Дуже сильний вірш, про почуття, кохання, переживання. Супер, мені сподобалося