Обіймати словами, якщо немає змоги торкнутись… Бути поряд думками, коли неможлива присутність… Якщо сумую і відстань між нами – писати вірші. І бути молитвами за твоє щастя до неба ближче… Ковтати образи, колючі фрази, бо більше не хочу втрати. Завжди назустріч, себе забути, ламати ґрати… В біді тримати, але не чекати від тебе відплати. Так щиро і віддано безумовно кохати…
Але чи варто?..
Анна Корольова
10.11.2019