Ви не плачте мамо,я вернуся
Упаду непроханим дощем
Світлою сльозою я проллюся
Усміхнуся вашим я лицем.
Ви не плачте люба,так вже було треба,
Захищать полум’яні жита
Нашу хату і шматочок неба
І молитву вашу,-що свята.
Ви не плачте мила,не журіться,
Що так довго вам не говорив
Не могла душа із цим змириться,
Я пішов спиняти ворогів.
Я пішов за обрій,не вернувся
І не оглянувся,не сказав:
Я вас так любив моя матуся!
Шкода,що так довго я мовчав.
Йдуть сини за межі,не вертають
Їх молитви щирі і святі.
Матері синів своїх чекають
Сиві їхні коси золоті…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 14-08-2020
