Моя ніжність на кінчиках вій.
Мов сльоза, що готова зірватись.
Та вона не потрібна тобі…
Тому змушена знову ховатись.
Моя щирість з життям на межі.
Бо відкрила вже навстіж я душу.
В неї зручно метати ножі…
Але рішення це не порушу.
Моя вірність застигла в очах.
І натомість нічого не просить.
Лиш – сміливості трохи хоча б…
Для початку і цього вже досить…
Анна Корольова
02.05.2019
Думок на тему “Моя ніжність на кінчиках вій”
Гарний вірш!