Заплітала я спогади в коси,
Аби вітер думок не патлав.
Я виходила боса на роси.
Що то сльози – ніхто не впізнав…

Я гукала лелек, що принесли
У цей світ непотрібну мене.
Розсипала у травах я весни –
Рік за роком життя промине…

Я шукала тепла й не знаходила.
Мов цвіт папороті, що в лісах.
Чомусь доля стороною обходила.
Де б не входила – всюди чужа…

Тож сама по собі я, мов вітер.
Наче й вільна, як він в небесах,
Але ж десь моє місце у світі…
Без гніздечка не виживе птах…

Анна Корольова
11.07.2019

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Анна Корольова

126

Коментарі: 0Публікації: 50Реєстрація: 11-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 29.11.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій