А знаєте, не варто завжди битись,
Боротися до крові за усіх і все!
Потрібно деколи з чим є змиритись.
Покаятись – це спокій принесе!
Забути власні “хочу”-“можу”-“буду”!
Погоню за майбутнім усмирить.
Очиститись від скверни, брехонь, бруду…
І просто… Просто, як аскет, пожить!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 38Реєстрація: 31-07-2020
Достижение получено 03.09.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 27.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Думок на тему “На роздуми для переможених і пепеможців”
Поезія мене вразила дійсно філософськими роздумами про світ Людської Душі, адже Душу традиційно не цікавить матеріальний світ, бо вона живе у просторі духовних цінностей Добра, Любові, Милосердя, Правди, Справедливості. Люди є грішні, тому треба постійно каятись, це звільняє Душу, надаючи їй більше простору для творення Гармонії. І дуже справедливо Ви згадуєте про аскетизм. Хочу зазначити, що в українській філософії 17 століття був також і напрям “релігійного аскетизму “, який пропагував митрополит Ісайя Копинський. Я до речі опублікував історичний нарис, де я згадую життя філософа та митрополита Ісаю Копинського та його філософську книгу “АЛФАВІТ ДУХОВНИЙ”, яка була видана вже після смерті автора в 1792 році. : http://kucherenko-song-lord.kiev.ua/drevnejshij-czentr-pravoslaviya-na-poltavshhine-mgarskij-monastyir-xv-stoletiya