Ти й досі чекаєш на мене
В провулку нездійснених мрій!
Плекаєш надії священні,
Де моря смарагдний прибій!
І тихо під вальси Шопена
Маскуєш кохання у біль.
Для тебе життя-вічна сцена,
Зіграти любов – самоціль!
Шукаєш мене у провулках
Вчорашніх нездійснених мрій.
Знаходиш для себе притулок
В мені… І де моря прибій!
Думок на тему “У провулку нездійснених мрій…”
Дуже чудово