Ти в кришталевих черевичках,
Дійдеш до світових вершин.
Бо в тебе є найкраща звичка:
Завжди пірнати до глибин.
Ти помандруєш крізь печалі:
До світла Бога навпростець.
І на життєвому причалі
Збудуєш тисячі фортець.
І як зростуть у тебе крила,
Підкориш знов мільйон вершин.
Бо правду ти одну завчила –
Все відчувати до глибин!
Завжди пірнати до глибин…
