На наших лодонях, написана карта.
Землі Української, там бериги.
Вони не виходять, за ворога грати.
Розтоптані криком людської мети.
Ми волею пишем, історію серця.
Ми зламуєм розумом, світу кордон.
Душа Українська, настільки відверта.
Що в ній ніби полум’я синій вогонь!
Ми пишемо кров’ю, літописи духу.
Ми пишем любов’ю, куточки душі.
Ми плачем коли опускаються руки.
Малюєм дорогу, якою пройти.
У наших очах промайнули лелеки.
Дитинство, і молодість, старість, і смерть.
Вони ніби погляд, у небі далекім.
Роки ніби мить, цих життєвих комет.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 16-07-2018
Досягнення отримано 14.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
