Для голосування необхідно авторизуватись

Розп’ята душа

Розп’ята на хресті душа,
Розхрестана десь вітром в полі,
Замерзла на щоці сльоза
І розум в серця у неволі…

Розп’яті думка, тіло, подих…
Скалічені обидві кисті рук.
Лиш відчувається ледь трішки теплий дотик
І ледве чути серця стук…

Та чути ще… Іще живе,
Іще не розіп’яли крихту серця,
Ще вітер не дібравсь й не понесЕ
Кудись у прірву…. чи мені здається?..

Чи може і воно розп’яте долею,
Розп’яте як душа, і розум й тіло?
Чи може і воно обвінчане з неволею,
А так летіти….так летіти воно хотіло?!..

Розп’ята на хресті душа
І серце розіп’яли люди…
Невинні ми-таке життя:
Хтось з вітром в небо, а хтось в пути…

Анничка Хемій

2

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Анюта Хемій

28

Я душу виллю.....в рядки поезії перетворюсь(Анничка Хемій)

Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 31-07-2020

Бронзове перо

Достижение получено 22.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій