Люби мене, турбуйся повсякчас –
тобі цього ніколи не скажу.
Тому що доля, як єднає нас,
лишає особистості межу.
На грудях хрест у кожного є свій,
Долина віри, пам’ять майбуття.
І навіть ти, коли б і захотів,
Не пережив би іншого життя.
Але сказати можу кілька слів –
Віддячити за те, що полюбив
Люби мене
