Розгніваний вітер розбурхав вогонь,
Спалив переможений прапор.
Стікає ропа з огрубілих долонь…
В раби уцілілих! — На зашморг.
Крокують шеренги від храму в піски,
Шукати поживу собачу.
Попереду гордість іде залюбки,
Бо Папина меса на вдачу.
Забиті хрести у безславні віки,
Червоними стрічками креслять…
Де воїни спраглі воліють душі,
Щоб честь понівечену знести!
Обвуглений цвях від крові потьмянів,
Картата латина на дошці…
Стоять на колінах тіла без голів…
Ідуть по кістках хрестоносці!
5 коментарів “ХРЕСТОНОСЦІ”
Вдалий твір. Передає жорстокість та безглуздість тої середньовічної “місії” од якої церкві вже не відмитися.
Браво!
Ні для кого не є секретом, що всі війни проводяться для того, щоб хтось нажився. Бідних людей використовують, навіюючи їм якісь ідеали, що нібито достойні таких вчинків. Пригадала шкільний
курс всесвітньої історії. Дякую!
Дякую автору за спробу відтворити мовою поезій таку суперечливу тему в історії людства. Ось оцінка істориків
“Хрестові походи як військові експедиції з метою визволення Святої Землі зазнали краху. Вони спричинили значні людські втрати як серед населення країн Сходу, так і серед самих учасників. Під час походів було знищено багато пам’яток культури, бібліотек, палаців. У результаті Четвертого Хрестового походу було зруйновано Константинополь — центр східної християнської культури. Хрестові походи спричинилися до погіршення відносин між Європою і країнами Сходу, християнським та ісламським світами.”. Але я погоджуюсь з Автором вірша- це були людські жертви. Адже життя людини є найголовніша цінність.
Страшна кривава картина…