Напевно прямо в серце,Попало влучне слово,Хоч зараз теплий червень,Душа ж покрилась льодом. Навіщо ранить душу,Укривши тінню зорі?Чому розбурхав бурю,Коли у домі спокій? Почуй же спів незвичний,Це жайвір вище хмари,Вставай, сьогодні милий,Змінити треба барви. Іскриться ніжно щастя,Грайливе сонце – доказ,Від того світла й сяйва,З росою зникне осад.
Daily Archives: 09.02.2022
4 posts
Тривожний сон розбудить на світанку Ти вжe давно бурлиш в моій крові. Я вибіжу стрічати тeбe зранку Босоніж … по нeскошeній траві. І бігтиму допоки сили станe До того, хто тривожив моі сни. Здаля впізнаю я лицe коханe В тім полі, дe колишуться льони. А ти всміхатимeшся синіми очима І […]
Розгніваний вітер розбурхав вогонь, Спалив переможений прапор. Стікає ропа з огрубілих долонь… В раби уцілілих! — На зашморг. Крокують шеренги від храму в піски, Шукати поживу собачу. Попереду гордість іде залюбки, Бо Папина меса на вдачу. Забиті хрести у безславні віки, Червоними стрічками креслять… Де воїни спраглі воліють душі, […]
Земле, земле, доле хліборобська, Щедра годувальнице-матусю, Людям ти даєш усього вдосталь, Низько я за це тобі вклонюся. Навесні та восени з росою Зернами добірними засію Та край поля хвильку я постою, Першим ніжним сходам порадію. Сонце їх зігріє й дощик змочить, Багатим заколосяться врожаєм. Краю рідний, хліборобський отчий! Я тобі […]