Не йметься людоньки, не йметься,
бракує віри — чорт сміється.
Сміється чорт, ой як сміється,
з вельможних вуст отрута ллється.
Ламають нас, ой як ламають,
скували правду — добивають.
Лякають люди, всіх лякають,
забрали волю — рід вбивають.
Дуркують блазні, ой дуркують,
скорили Неньку — світ грабують.
Не знають злидні, ой не знають
що віру в людство добивають.
Продали всіх та й обікрали,
була надія й ту здолали.
Та їм все мало, мало, мало,
останню шкуру й ту б зідрали.
Стомились люди, ми стомились,
блакитні оченьки закрились,
не видко правди, ой не видко…
Без правди стало в світі гидко…
Просніться людоньки, просніться!
Не вірте злидням — честі вчіться:
любити, вірити, радіти,
добро творити — в правді жити!!!

4 коментарі “ПРОСНІТЬСЯ ЛЮДОНЬКИ ПРОСНІТЬСЯ”
Дуже тяжко пробудити люд поснулий… Єдності немає, згуртованості. Сумую за цим. 2014 році ми буди міцним кулаком, що міг датипо зуьам ворогу. А тепер ми слабкі роз”єднанні пальці… Сумно…
Вражаючий вірш……….
Потужна, дуже емоційна та глибока за змістом філософька поезія, щиро дякую Автору
насправді так