Така оказія на жаль.
Цькують людей, та гострять жало,
отруту пийте — чистий Грааль,
таких як ви іще чимало…
А ми ковтаємо банально,
із підлих вуст — лукаві фрази,
та коментуєм так печально
пройдешніх днів — старі образи.
Той хто цькує — сміється нишком,
та ліпить вершників з лайна.
Вони народ скалічать тишком
і скажуть нам не їх вина…
Ми всі заб’ємось по куточках —
мовчати будем мов німі…
На святі в вишитих сорочках…
Та й наче кривдники — святі.
Мовчи несита Україна!
Мовчи, на далі не кричи…
Ти — схоронила правди силу,
на білий світ не голоси!
Думок на тему “СВОБОДА СЛОВА”
Потужно, образно, правдиво….І про це повинна говорити Українська поезія українцям….Не можна мовчати….Щиро вражений. Я також так думаю.