…. Заходьте… відчинено!… Заходьте… відчинено! В мої серце і душу – Тут все відкрито, не змінено, Лиш заждіть… Я пил з нього струшу… Заходьте… Узуті? Та нічого… лиш не наслідіть. Бо потім важко серцю у покуті, Тож краще зразу Ви ідіть… Заходьте… не замкнено!… Я чекала на […]
Daily Archives: 15.11.2020
12 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/jogo-roztyaguyut-dlya-pisni/ Сумний і невеселий пан Зевес сидів, бо влади термін закінчив, чотири роки поспішали, наче птахи удалину злітали. Оце ось так воно буває, хоч виграє хтось і перемагає, та час збігає вдалину, не зупинить його в льоту. Чотири роки пролетіло, як керував він, а чи вміло? Бо […]
Почему грустили ивы? Они молоды, красивы, распустили все листочки, будто комы или точки. Уже август во дворе, желтизна была в листье, листик косы ив желтил, но упасть он не спешил. Лист желтел день ото дня, стала ночка холодна, хоть и греет солнце днём, или тучу ждёт с дождём. […]
О, де ви, осені печалі? Хто забуттям вас покарав? Вже до порожнього причалу Підходить білий пароплав. А там, на палубі магічній, Пісні лунають несумні, Тупцює настрій новорічний І Миколай рахує дні.
Така оказія на жаль. Цькують людей, та гострять жало, отруту пийте — чистий Грааль, таких як ви іще чимало… А ми ковтаємо банально, із підлих вуст — лукаві фрази, та коментуєм так печально пройдешніх днів — старі образи. Той хто цькує — сміється нишком, та ліпить вершників з лайна. Вони […]
Я не знаю спочинку, Не засуджую вчинків, Правду в душах шукаю І не вірю словам. Я не зву себе кращою, Та не стану ледащою. І того, що я маю, Нізащо не віддам.
Життя сонячним промінчиком торкнулось долоньок, своїм сяйвом огорнуло тільце маляти. Любов сіла поруч дитя колисати, пісню співати, силу та здоров’я йому дати. Криза минула. Хлоп’ятко буде жити, рости. Живи, малесенький, люби життя, воно прекрасне. Ось і мати підійшла, на руки взяла, щастя маленьке в дім понесла. ____________________ З творчої скриньки […]
З-за гір багряне сонце підвестись не в силі, І не пробитись світлу серед темних хмар. Лиш чорні зграї круків землю вкрили, Шукаючи поживи серед дріб’язків і чвар. На полі брані все залите кров’ю: Тут кінь і лицар спокій свій знайшли; Ще день тому всі лаштували зброю, А зараз не піднятися […]
Блакитні волошки і маки багряні, Ромашки біленькі й дзвіночки бузкові, Ще й колосочки тугі золотаві Вплелися в яскравий вінок обжинковий. Врожай уже зібрано.Будемо з хлібом, Вродили на славу жита й пшениці. Ми – хлібороби із прадіда-діда, То ж знаємо ціну цій праці важкій. А в короваї з нового врожаю – […]
Хоч трохи зрозумілою тобі Хотілося б тепер мені побути! Тоді б заговорили ночі й дні, І прикрощі послабили би пути. Коли б усе, що марилось колись Навколо тебе – хоч на мить здійснилось! Та губи від молитви запеклись, Чекання зовсім позбавляє сили. Коли б спростилось все, що за життя Ми […]
Гасне світло – для свідомості – крах, ізоляція. Відчуття ж тріумфують – За мить – бажана сатисфакція. Акустика дихання – Вдих за вдихом – реінкарнація. Інфразвуку луна Долинає й чіткою стає інтонація. Амплітуди зростання… Коливання… Вивчаєм нові варіації. Частота. Інтенсивність. Від мурашок по шкірі вібрація. На грані безумства – Ковток… […]
Яка насолода і шаленство Твої рухи лебедині І кохання вічне торжество Там, де обрії золоті… 2 Розгортається небо склепінням Жовто – блакитних вітражів І таким прозорим промінням Рожевих мальв і жоржин… 3 І твої рухи лебедині, Коли ти розгортаєш Душу, Нагадує […]