Ще літо в розквіті буя́,
ще сонце сяє у зеніті,
а вже мелодія гірка
зависла тихо у повітрі…
Про те, що ця краса мине́,
що вже надворі серпень…
Аж ось, багрянцем спалахне
на горобині кетяг!..
І стоїмо розгублено
осяяні тим світлом.
Терпке вино пригубимо,
яке дарує літо…
Передосіння мелодія